top of page
  • Writer's pictureIvana Samoilenko

Перевір свою безпеку

Updated: Mar 6, 2022

Опитувальник допоможе оцінити вашу безпеку – фізичну, соціальну та психологічну. Україна - це всі ми. Залишаючись у безпеці, ви підтримуєте стабільність усіх нас.




Фізична безпека


1. Чи перебуваєте ви у захищеному місці?

2. Чи маєте ви достатньо їжі, води, необхідних речей?

3. Ви виспались/ маєте змогу регулярно спати?

4. Ви маєте доступ до медичної допомоги у разі необхідності?

5. Ви відчуваєте, що вашому життю на даний момент нічого не загрожує?




Соціальна безпека

1. Чи маєте ви когось, з ким можна поговорити?

2. Ви відчуваєте, що люди довкола налаштовані по відношенню до вас позитивно?

3. Ви отримуєте, час від часу, підтримку від оточуючих вас людей?

4. Ви маєте змогу бачитись із близькими вам людьми?

5. Ви не перебуваєте під загрозою насилля – фізичного чи психологічного?

6. Психологічний клімат довкола вас (емоційний стан, стиль спілкування людей довкола) – позитивний?




Психологічна безпека

1. Ви відчуваєте, що зможете самостійно себе заспокоїти?

2. Чи перебували ви за останню добу у стані паніки – (швидке сердцебиття, труднощі з диханням, тривожні думки, сильний страх)?

3. Чи зберігається у вашому житті достатній відсоток рутини, стабільності?

4. Ви мали в минулому, або маєте зараз, діагностовані психічні хвороби?

5. Чи відчували ви себе зневірено, безсильно, нікчемно (я нічого не вартий, не зможу впоратись)?

6. Чи мали ви нав’язливі думки, спогади?

7. Чи мали ви думки або наміри про самогубство?

8. Чи робите ви речі, які можуть зашкодити вам – обмеження себе в їжі, селф-харм, тощо?

9. У вас є контроль над емоціями?

10. Ваш внутрішній діалог – позитивний, приймаючий?



Фізична, соціальна та психічна безпека пов’язані між собою. Психіці потрібен фізичний ресурс, щоб підтримувати себе у стабільності. Постійне перебування у стані загрози призводить до виснаження – неможливості впоратись із своїми емоціями, відчуття втрати контролю та безпорадності. Люди довкола також відіграють важливу роль – вони можуть або дати нам підтримку, співчуття та безпеку у ситуації загрози, або навпаки – посилити страх, провину. Еволюційно склалось так, що люди надають велике значення своєму соціальному середовищу.


Психологічна безпека включає в себе те, як ми оцінюємо себе та свою можливість контролювати ситуацію, взаємодіяти із іншими та захистити себе. Часто, наша психологічна безпека підривається сильними, болісними емоціями, несправедливими або ірраціональними думками, діями(симптомами) якими ми можемо нашкодити собі або іншим.


Результати:

Підрахуйте свої бали за кожною із трьох категорій та загальний бал (з 21).


Критично:

Фізична безпека - краще мати 5 з 5

Соціальна безпека - нижче 3 з 6

Психологічна безпека - нижче 6 з 10


Що робити, якщо ваші показники безпеки низькі?

1. Вдягніть кисневу маску н


а себе, потім на інших.


У кризових ситуаціях ми надаємо перевагу допомозі іншим, але для цього нам потрібен ресурс. Дбати про себе у критичних ситуаціях – не соромно. Люди, які навчились самодопомозі при паніці та тривозі зможуть ефективно підтримати інших.


2. Пріоритезуйте свій психічний стан


Кризові ситуації НЕ лікують психічні труднощі. Ви не винні, що небезпечне середовище спіткало вас зненацька, і ви ще не завершили свій курс терапії. Якщо у критичній ситуації ваші настрої, болісні думки загострюються – це норма. Важливо, щоб у такому випадку ви знайшли сили подбати про себе та попросити про допомогу. Якщо у вас є паливо – психічна стабільність, почуття контролю та впевн


еності, ви зможете зробити усе необхідне.


3. Прийняття.


Думки «Як я можу лежати і депресувати, поки люди допомагають іншим та боряться за нашу країну» - не продуктивні. Це самокритика, яка має радше руйнівний ефект. Дослідження мозку показують, що самокритика та румінації діють як додаткова загроза, загострюють наші пе


реживання та психічний біль.


Прийняти те, що відбувається довкола, у зовнішньому середовищі, та всередині, у нашій психіці – найважливіше що ми можемо зробити для себе та інших.


Мені страшно. Я гніваюся. Я відчуваю, що не зможу впоратись.

Психологи підходу терапії, сфокусованої на співчутті вважають, що прийняття дає нам хоробрість бути навіть у складних переживаннях. І саме це дає нам доступ до роботи з ними







44 views

Recent Posts

See All
bottom of page